Кана від самого початку
Лютий 2006 рік.
Якщо звертатись до історії виникнення гурту „КАНА”, то офіційною
датою початку спільного існування всіх його учасників можна вважати
лютий 2006 року. З датою визначились. Ось щодо місця, то це був
маленький реколекційний осередок в Польщі біля Любліна. Туди, ще не
існуюча „КАНА” була запрошена гуртом „New Life’m”, який проводив
спільно з іншими музикантами чергові трейнінг-реколекції для музиків.
На одному з вечорів, де ми представили наші твори, учасники гурту „New
Life’m” запропонували нам зробити спільне польсько-українське турне
містами цих двох країн. Думати довго не довелось, ми одразу ж
погодились. Таким чином вигулькнула потреба в утворенні конкретного
гурту з конкретним складом, що ми , успішно, і зробили 
Отож
„КАНА” почала існувати.
Далі буде...
Далі, мабуть, не вийде, почну з початку.
Це буде маленьке повернення в минуле, в ті події, які передували нашій
спільній грі на славу Бога.
Вересень 2005 рік. Одеса.
Як вже стало традицією, гурт Кана вже третій рік поспіль запрошують на
Єпархіальний з’їзд молоді, який відбувається переважно в перших числах
вересня.
Одеса вже встигла стати нашим стандартним пунктом у відкритті
осінньо-зимового концертного сезону, чи то закритті літнього. Один з
останніх гарячо-літніх моментів того року. Пригадую, ті одні з перших
спроб грати і співати спільно. З ініціативи брата Григорія, зібралась
команда, у якій ще тоді бракувало тільки нашої Лєночки, і ми почали
готувати більш менш відомий нам репертуар пісень, які виконували кожен
по своєму. Прийшлось все ліпити в одну купу ). Той час був для нас
неоціненним досвідом праці, початком міцної дружби, і стартом того, що
маємо зараз. Запакувавшись в рідний білий бусик ми вирушили в теплі
краї. По дорозі спільно молились, спільно переживали і раділи з того, що
добрий Бог здійснює кожного потаємну мрію, дає нам шанс прославляти Його
тими малими але спраглими талантами.
На подвір’ї Центрального Кафедрального собору вже була приготована
сцена, до оформлення якої взялися наші козаки, а ми, дівчата, вирішили
випробувати температуру морської води).
Ввечері розпочався концерт. Наші переживання підсилила аудиторія, яка
вже давно була в очікуванні запальних танців. Що очікували, те й
отримали. Ми, разом з молоддю бавилися на протязі кількох годин. Бог
давав сили, наснаги і бажання спільно переживати той чудовий час.
Вертаючись до столиці ми накупили багацько сонячних кавунів і диньок…
Проміжок…
Далі ми продовжили готуватись до однієї з акцій, яку організовувала
Школа Християнського Життя та Євангелізації Марії з Назарету Матері
Церкви, вихідцями з якої ми всі, фактично, є. То був ФАЄР (17.09.05.) у
місті Києві.
Скажу так, кожен з нас порозбігався по своїх справах, але при першій
нагоді знову злітались до купи і продовжували працю.
Ще один маленький нюанс, про який хочу сказати. Кана заповнена людьми з
різних куточків України (Київ, Красилів, Одеса, Івано-Франківськ,
Тернопіль, Бердичів ).
17 вересня 2005 рік. Київ.
то був ФАЄР.
В той час, в Києві, зібралися всі активні учасники школи, про яку я вже
згадувала, на велику спільну зустріч-конференцію. Музичну сторону
оформлювали 2 склади: гурт «Руах» і ми, майбутні канівці з друзями.
Акція тривала 2 дні.
в столиці зібралось багато наших друзів, які зараз дуже підтримують
КАНУ, за що їм безмежно вдячні.
Вересень того року був насичений.
21 вересня 2005 рік. Київ.
Спільний концерт гуртів «КАНА» та «Ковчег Ноя», музичний бік якого
забезпечують музиканти КАНИ, а також наші друзі з Польщі – гурт «Bartek
Jaskot».
Дійство відбувалося в храмі при монастирі Братів Менших Капуцинів. Це
був один із двох концертів, які ми провели з польськими друзями в
Україні.
«Bartek Jaskot»
23 вересня 2005. Дніпродзержинськ.
Перший фестиваль християнської музики в Дніпродзержинську.
На жаль, фото з того дійства я не знайшла, але спогадів багато.
Заповнивши наш, вже улюблений бусик по вінця собою, апаратом і купою
сякої всячини, ми вирушили в дорогу вздовж Дніпра. Наша Україна
прекрасна!!! скажу я Вам.
Такого те місто ще не бачило. Як вже стало традицією, без Братів
Капуцинів не обходиться жодна подія подібного гатунку, концерт проходив
при Катедрі, якою опікуються ті ж Капуцини. Справжнє свято для юних
учасників, які мали можливість посмакувати реакцію аудиторії, перед якою
проявляли своє мистецтво, і послухати доброї професійної музики наших
польських друзів. На маленькій, акуратно прибраній сцені, лунали пісні
які спонукали всіх навколо танцювати і радіти, іноді навіть плакати.
Скажу так: гурт «Bartek Jaskot» це професійні виконавці, які вже багато
років плідно працюють на теренах католицької церкви у Польщі і не
тільки, та для мене їхній приїзд на такий фестиваль викликав велике
захоплення і повагу. Бог присутній в кожному куточку, де Його
потребують, а також об’єднує у спільній справі навіть тих, які говорять
різними мовами. Вражень після пережитого багато і, напевно, не тільки в
нас ).
На тому вересневе турне Кани, чи то ще тільки потенційних її учасників
добігло, ні, правильніше, доїхало до кінця ).
Далі буде…
Христина Підлісецька
Серпень 2009
З Днем Незалежності, НАС
після Казані ми вівдправляємось у Хмельницький. Що таке Єпархіальний Зїзд Молоді - ото Ви зможете побачити прибувши туди 24-25 серпня. Ми вже там були. Як на мене, то це типу фестивальна "Тусівка" формату церкви. Весело і цікаво...
Це одна з небагатьох наших поїздок-концертів, на яку(-кий) ми з'їжджаємось всі з різних кутків України, себто з домів (щоб зрозуміліше, переважно їдемо з Києва, маючи там якусь акцію, чи чергову репетицію), і це буває вкрай рідко. Отож настрій трохи вокзальний, але гідний продовженого дня. Трохи зрушились з обіцяного плану дня, поміняли години місцями, чому так вийшло - не знаю. Забракло часу на гідну, багато-інструментальної банди, настройку, тому з'являлись непердбачувані, хоча за таких умов досить і передбачувані технічних недолікі, подекуди розстроєні інструменти, але то таке... життя...
так бавились ми
так бавились попри нас
Отож
24-25 серпня
м. Хмельницький "Єпархіальний зїзд молоді"
Проспект Миру, 55
Трошки обличьюля
женя
лєночка
вітьок
христина
льошка
любця
брат григорій
Наш брат Григорій завжди на поготові. Ця світлинка мене особливо потішила.
Хочеться зауважити, що вперше Кана тішить присутніх на хмельницькій зустрічі молоді, за що вдячні організаторам. (Хмельниччина, як ніякий інший край, відіграла важливу роль в творенні Кани).
ще одним цікавим і дуже позитивним моментом стала розмова із журналісткою журналу Credo, довелось згадати багато приємних моментів із життя нашої маленької канівської спільнотки. Сподіваюсь, невдовзі матимемо нагоду прочитати ці спогади з паперу! за що особлива подяка.
ну і сама бомбова хфотографійка з нашою Лєночкою, якої дуже не вистачало нам в Росії, але розлука часом дуже зближує.
і ще кілька роздумів на тему:
1. обід і прорізні сонячні промені - не надто сприяють активності молоді, тому такі концерти варто проводити ближче до вечора
2. вперше в нашій практиці під впливом тих же промінчиків, інструменти дико швидко втрачали стрій... тому доводилось між піснями шукати чистоту їхнього звучання
3. приємно вражені були тим, що досить свіжоспечені пісні лунами з уст присутніх )
4. та й усе
ну і бонусна публіка
по тім святі позбирали апарат, повечеряли, тай знову хто куди, знову вокзал... але життя таке )
Львів під дощем...
10 Жовтня місто Львів
театр імені Заньковецької
концерт на завершення ІІ Екуменічного соціального тижня
Останнього Канівського разу нас всіх зібрав концер, присвячений ІІ Екуменічному соціальному тижневі, точніше його завершенню. Все грандіозне дійство проходило в театрі імені Заньковецької в центрі міста Львова.Такого міксу програми давненько не спостерігала, але як на мене то подія якраз у Львівшькому стилі (це субєктивне бачення). Особисті Канівські враження залишились за лаштунками сцени, вразила гардеробна - насправді як у стареньких радянських добрих фільмах і особливо артерії коридорів театру, якими ми частень блукали аби втрапити до роздягальні.
Давненько ми вже не грали разом із "Ковчегом Ноя", і зустріч цих малюків була особливою, вони до нас завжди прибігають обніматись, і відчуваєш себе старшим братом-сестрою, котрий(-ра) повертається до дому після довгого відїзду. Приємно в обіймах дітей )Різдво наших сердець присвячуємо....
ну і, звісно, дещо несподіваним був розиток концертного дійства, якоїсь послідовності зросту професійності виконавців я не помітила, все відбувалось в перемішку і то для мене був цікавий експеремент... висновки залишу при собі )
ну і ще однією несподіванкою стали чудові якості ведучого в нашого Льошки - він вправно цього разу підміняв роль брата Юстина ведучи програму "Ковчега Ноя". просто Молодець )
Родзинкою вечора стало те, що ми - Кана - вперше почули переспів нашої пісні ) -- двоякі відчуття, але приємно )
Львів по-особливому приймає нас щоразу, тому з нетерпінням чекаємо чергової зустрічі з містом бруку, левів і, звичайно, найсмачнішої в світі кави )
P.S. Особлива подяка всім шанувальникам нашої творчості, знаємо, що було Вас багато, відчували Вашу підтримку в залі і поза ним! нехай Господь благословить!
Насправді День п'ятниці, 25 грудня, виявився для нас, себто для Кани дуже особливим! По перше - це Різдво ми провели разом за спільною вечерею, і на спільній Євхаристії, де Разом прийняли Ісусика в наші серця. По друге - цей день ми присвятили спільно із братами Капуцинами, які нас приймають у своїй господі події, яка переповнена Дивною містерією чуда та Свята! І по третє, ми вперше для Вас, для наших друзів зіграли Колядки у приємній , наші - домашній атмосфері. Це те, до чого ми готувались кілька місяців, те, що по-особливому переживали, і те, від чого отримали массу задоволення!
Насправді наші серця переповнило нове Різдво ) , нове відродження, яке запалило до подальшої праці на прославу Бога. Особлива подяка Вам, нашим любим друзям за Любов та підтримку!!!! Без Вас ми б не спромоглись на таке маленьке колядкове чудо!
То ж бажаємо Всім натхненного Різдва і благодатного родинного святкування!
Христос Народився!!!!Ваша КАНА
